Вікові норми психічного розвитку дітей від народження до 7 років

28.06.2016

Вікові норми психічного розвитку дітей від народження до 7 років

Вікові норми психічного розвитку

дітей від народження до семи років

Більшість труднощів у спілкуванні з дитиною та у її вихованні виникають у батьків з причини батьківського некомпетентності або недостатньої обізнаності про вікових періодах і нормах розвитку дітей. Дуже часто батьки чекають від дитини того, що не доступно його віком і, навпаки, знижують свої вимоги до нього в області поведінки, навичок самообслуговування і спілкування. Дорослим необхідно чітко орієнтуватися у вікових періодах дитинства і нові можливості, придбання психіки, які повинні виникати на кожному етапі розвитку дитини.

Отже, ранній вік від народження до 3-х років, відрізняється єдністю фізичного і психічного розвитку та стрімким ростом і розвитком дитини. Епоха раннього віку ділитися на два етапи: від народження до року і від року до трьох років.

На першому році життя відбувається активний розвиток органів почуттів у процесі догляду і спілкування з перших місяців життя дитина виділяє близького дорослого, зосереджує свій погляд і слух і, нарешті, відповідає дорослому посмішкою, звуками і рухом. Дана реакція, названа «комплексом пожвавлення» повинна з’явитися до 3-х місяців життя. Вона є умовою і передумовою для розвитку спілкування між дитиною і дорослим. Дитина поступово навчається схоплювати і утримувати предмети, завдяки розвитку руки.

До 6-ти місяців дитина повинна брати, утримувати предмет, зосереджуватися на ньому і здійснювати прості дії з предметом, обстежуючи його, що є умовою формування мислення.

З 6-ти місяців дитина опановує самостійними рухами в горизонтальному положенні, вчиться сидіти, стояти і ходити. Дитина продовжує освоювати навколишній світ, він вже маніпулює з предметами і реагує на дорослого не просто як на об’єкт навколишнього, а як партнера в пізнавальної діяльності.

До кінця першого року життя дитина має активно вивчати предмети і простір, і виявляти потребу у діловому спілкуванні з дорослим в процесі цього вивчення. У малюка формується перший предметний досвід, формується уявлення про властивості предмета, розташованого в просторі. У цьому віці малюк повинен розуміти звернену до нього мову і говорити прості слова, іноді складаються з одного складу.

Починаючи з 1 року до трьох, дитина опановує самостійними складними рухами: ходьбою, бігом, лазіння, киданням, і т. д. Дитина не тільки активно рухається, але і вчиться регулювати власний рух, наслідуючи дорослому. Саме тому важливо постійно звертати увагу малюка на мету і порядок виконання дії: «Ми будемо катати м’ячик. Поклади м’яч перед собою, як я, а тепер штовхни м’ячик сильно, як я.»

Дитина переходить від обстеження предмета до ігрового дії з предметом: спочатку він вчиться відкривати і закривати баночку, розуміє, що її можна використовувати як ємність, потім співвідносить цю баночку за властивостями з каструлькою і, нарешті, використовує в грі баночку, як каструльку.

Мова дитини тепер ставати самостійної і активної. На тлі активізації мовлення зароджується спілкування з однолітками, дитина робить перші спроби взаємодіяти з іншим малюком в предметної та ігрової діяльності. Головним придбанням особистості в кінці раннього віку ставати усвідомлення дитиною себе як самостійного суб’єкта, свого особистого дії і особистого бажання.

З цього моменту (з 3-х років) починається епоха дошкільного віку. Саме цей період переходу отримав назву «кризи 3-х років». Зазвичай цей вік супроводжується впертістю, капризами, агресивністю, різкими змінами в настрої та поведінці малюка. Така картина є результат конфлікту між природним прагненням дитини до самостійності і незалежності і обмеженням цього прагнення з боку дорослих.

Дошкільне дитинство (від 3 до 7) характеризується розвитком різноманітних видів дитячої діяльності: ігрової, побутової, образотворчої, трудової та ін. Рівень розвитку дитини повинен визначатися не тільки його уміннями в тій чи іншій діяльності, але й зацікавленістю в результаті і вмінням добиватися.

Дитина 5 років може відмінно вміти самостійно зав’язати шнурки, але не відчувати потреби це робити. Відсутність у дошкільника потреби проявляти свою умілість або розвивати її є показником незрілості, яка буде гальмувати його подальший розвиток. Здатність дитини підпорядковувати свою поведінку якоїсь мети, керувати своїми вчинками формується протягом усього дошкільного віку.

Тільки до семи років дитина здатна виконувати своє власне завдання, так і завдання, поставлене дорослим не відволікаючись, зберігаючи інтерес, контролюючи себе при цьому і оцінюючи свої результати. Часто батьки чекають цього від дітей 5-ти і навіть 4-х років.

Істотним надбанням дошкільного віку стає наочно-образне мислення дитини, завдяки якому стає можливою навчальна діяльність. Щоб зрозуміти, що легкі предмети не тонуть, дитині 6-ти років вже не треба кидати їх у воду, у нього є поняття легкого і важкого, поняття про властивості води, він може зробити самостійний висновок.

До семи років діти добре розбираються в поняттях, символах і знаках, мислення стає логічним. У них намічається власний світогляд, перші етичні норми, дозріває нова соціальна позиція та прагнення бути дорослим. До кінця дошкільного дитинства у дитини складаються передумови нового виду діяльності — навчальної.

Пам’ятайте, що розвиток дитини відбувається поступово і послідовно на кожному етапі дитина має досягти певних результатів.

Короткий опис статті: розвиток дитини від народження

Джерело: Вікові норми психічного розвитку дітей від народження до 7 років — Педагог-психолог — Педагогічна скарбничка — Каталог статей — МБДОУ «Дитячий сад комбінованого вигляд»

Також ви можете прочитати